Find in Library

Стаття присвячена аналізу забезпечення цифрових та інформаційних прав засуджених в установах виконання покарань, а також розробці шляхів удосконалення  механізму реалізації зазначених прав в умовах воєнного стану. Підкреслюється, що створення посади омбудсмена, функціонування правозахисних організацій, прийняття низки нормативно-правових актів, спрямованих на регулювання прав людини в різноманітних сферах суспільного життя свідчать про формування людиноцентричного середовища в українському суспільстві. Україна прогресувала в частині формування прав людини, однак 24 лютого 2022 року російська федерація розпочала повномасштабне вторгнення на територію суверенної та незалежної України, яке супроводжувалось цілеспрямованим порушенням державою-агресором прав людини українських громадян. Це крок «назад» у побудові вільного та демократичного суспільства, де права людини, зокрема засуджених до позбавлення волі, не тільки закріплені на законодавчому рівні, але і належним чином реалізуються на практиці. Російські окупанти систематично порушують норми міжнародного законодавства, створюючи перешкоди для повноцінного та вільного використання мережі Інтернет громадянами України та підключаючи їх до російських провайдерів. У таких випадках, Державна служба спеціального зв’язку та інформації України рекомендує підключатися до операторів окупантів лише через систему VPN. Засудженим заборонено користуватися цією системою, проблема забезпечення цифрових та інформаційних прав засуджених в умовах воєнного стану потребує особливої уваги. Авторами акцентовано увагу на доцільності розробки організаційно-правових засад забезпечення цифрових та інформаційних прав засуджених в установах виконання покарань, що діятимуть під час воєнного стану.