Find in Library

Стаття присвячена аналізу особливостей практик контроля у ситуації «текучого модерну». За точку відліку взята метафора паноптикуму, запропонована М. Фуко. Розглянуто характерні риси цифрової інфраструктури соціального контроля. Показані особливості баноптичної та синоптичної логіки стеження як постпаноптичних форм соціального контроля. Гнучкість та варіативність контроля, уможливлені новітніми дигітальними технологіями, свідчать про специфічно новий модус відносин між владою та людиною.