Find in Library

Право людини на приватність вперше було проголошено в Загальній декларації прав люди­ни. Сьогодні право на приватність закріплюється багатьма конституціями демократичних країн. В умовах глобалізаційних процесів технологічного прогресу, діджиталізації, Інтернету право на при­ватність привертає все більшу увагу науковців, оскільки інформаційне середовище спричиняє загрози для приватного життя людини без її відома. У статті основну увагу приділено праву на приватність в умовах інформаційної глобалізації. Проаналізовано ситуації порушення права на при­ватність. Акцентовано увагу на існуючих загрозах інформаційної приватності, які є найбільш поши­реними у наш час. Встановлено причини можли­вого втручання в інформаційну приватність особи. Визначено доцільність певних обмежень права на приватність та наведено причини такої необхід­ності. Звертається увага на те, що механізм захи­сту персональної інформації потребує постійного удосконалення, оскільки щороку з'являються нові тенденції та аспекти його захисту. Проаналізова­но норми міжнародних документів, які регулюють вказану проблематику. З урахуванням норматив­но-правових актів досліджено практичний стан реалізації права на приватність в умовах сучас­них інформаційних технологій в Україні. Виокремлено низку критеріїв щодо обмежень на оприлюд­нення інформації, яка підпадає під сферу приват­ного життя особи. З появою комп'ютерів, появою Інтернету і поширенням автоматизованої обробки персональної інформації право на приватність на­буває додаткового змісту. З огляду на сучасний розвиток електронних технологій, поширеність суб'єктів, основним видом діяльності яких є збір, збереження та використання особистих даних користувачів із метою рекламування або форму­вання суспільних поглядів, актуальним є питання цінності приватного життя та захисту цього права користувачами в мережі Інтернет.